29березня2024

Соляник

“Ми плануємо поступово замістити всю свою продукцію, яка зараз представлена на полицях магазинів, новою очищеною сіллю”

Вперше за 136-літню історію існування в квітні минулого року держпідприємство “Артемсіль” очолила жінка – Вікторія Луценко, яка до цього майже рік працювала на посаді заступника директора ДП “Артемсіль” з фінансових питань.

На посаді директора вона прийняла головний виклик, який встав перед підприємством, – повну втрату найбільшого, російського, ринку збуту. Відтоді, щоб утримати виробничі та фінансові показники підприємства на стабільному рівні, для 40% обсягу загального виробництва солі треба знайти нових покупців і зберегти майже 3-тисячний колектив, який четвертий рік поспіль працює в прикордонній зоні з АТО. 

– З якими почуттями ви приймали нову посаду? Чи не було страху, що не впораєтесь? 

– Звісно, я хвилювалась. “Артемсіль” – це унікальне підприємство з великим виробничим і кадровим потенціалом, хоч і переживає зараз непрості часи. Тому я розуміла, що для мене це велика відповідальність і шанс щось змінити на краще. На підприємстві є хороша команда, а в мене є бажання розвивати виробництво та достатньо енергії, щоб не впустити цей шанс. Тому це призначення мене радше мотивувало, ніж лякало. Крім того, я не новачок в управлінні великими процесами. 

– За минулий рік ДП “Артемсіль” наростило виробництво солі на 9% – до 1,72 млн т, а чистий прибуток – майже вдвічі. Як вдалося покращити фінансовий результат? 

– Через втрату російського ринку головною метою минулого року стало збереження обсягів виробництва на попередньому рівні (1,624 млн т). А для цього, чесно кажучи, потрібно було добряче попрацювати. 

За рік нам вдалося наростити виробництво завдяки переорієнтації поставок з російського ринку на внутрішній ринок і в Європу (Польщу й Угорщину). Річний приріст відвантажень на європейські ринки склав 435 тис.т. 

– На російський ринок “Артемсіль” поставляла харчову сіль і технічну, а в європейські країни – лише технічну… 

– Так, ми перекрили обсяги поставок продукції суто в фізичному вираженні. Проте це дозволило отримати вищу рентабельність та більший прибуток, наростити валютні надходження в державу. Відкритим лишається питання про подальшу диверсифікацію поставок харчової солі. Фізично ані Україна, ані країни СНД наразі не можуть повністю замістити обсяги поставок харчової солі, що йшли на російський ринок. Тому ми націлені на пошук нових ринків збуту. 

Якщо розглядати ринки Європи, то, судячи з маркетингових досліджень, наша продукція на полицю європейських магазинів не встане. Тут є кілька стримуючих факторів. Окрім того що наша пачка солі виглядає непрезентабельно, вона ще й не “вписується” в європейський менталітет. Справа в тому, що Європа звикла споживати вакуумно-виварювальну сіль (так звану марку “Екстра”). Для того щоб “вписатися” в європейський менталітет і почати поставляти свою продукцію на цей ринок, ми працюємо над покращенням зовнішнього вигляду пачки солі та її вмісту. 

– Будете змінювати упаковку для європейського ринку? 

– Ні. За кордоном живуть наші співвітчизники, які впізнають пачку серед інших товарів. Тому зовнішній вигляд ми не змінюємо, а лише покращуємо якість упаковки. Для цього підприємство закупило нову пакувальну лінію в італійської компанії Betti. 

Що стосується вмісту, то нещодавно “Артемсіль” встановила і запустила кілька фотосепараторів на двох рудниках (№1,3 та №4). Це обладнання дозволить нам позбавитися ангідридів (включення природного походження. – Ред.) в харчовій солі. Загальні інвестиції в нього склали 23,5 млн грн. 

Незабаром з’явиться очищена сіль у картонній пачці, яка не просипається (зараз проводимо наладку нового обладнання). Більш того, ми плануємо поступово замістити всю свою продукцію, яка зараз представлена на полицях магазинів, новою очищеною сіллю. 

– Чи подорожчає пачка солі для кінцевого споживача? 

– Цінова політика підприємства націлена на те, щоб споживач не відчув подорожчання солі. При цьому я не виключаю, що наша продукція може подорожчати в цілому. Адже в останнє ціни переглядались 1 квітня 2017 р. Навіть в умовах неодноразового підвищення залізничних тарифів, які у собівартості солі займають 50%, ми не переглядали цінову політику. Навпаки – працювали над зниженням затрат, що дозволило нам утримати баланс по рентабельності виробництва і навіть підвищити працівникам зарплату. За рік зарплати на підприємстві виросли на 38%. Якщо на початок 2017 р. в середньому вона складала близько 7,4 тис. грн., то на початок 2018 р. зросла до 11,5 тис. грн. 

– Коли відбудеться повний перехід на виробництво очи­щеної солі?

– Наша мета – до кінця 2018 р. повністю перейти на випуск очищеної солі. 

– Який обсяг інвестицій для цього потрібен? 

– На закупівлю та введення в експлуатацію нового облад­нання з фотосепарації потрібно, як мінімум, 30 млн грн. 

– Чи ведете ви переговори про поставку очищеної солі на європейський ринок? 

– Попередні, звичайно, ведемо. Проте ми плануємо почати із насичення саме українського ринку. Далі будемо виходити на ринки Білорусі та країни Північної Європи, а згодом запропонуємо нашу сіль іншим європейським партнерам. 

– Які це будуть обсяги? 

– Якщо ми вийдемо на європейський ринок із харчовою сіллю, то це буде наша перемога. Наразі дуже рано говори­ти про якісь значні обсяги поставок. 

– Чи конкурентна по ціні на європейському ринку про­дукція вашого підприємства? 

– Наша харчова сіль на полицях українських магазинів коштує 5-6 грн./кг. Для порівняння: середня ціна аналогічної солі в Німеччині  – 13 грн./кг, в Польщі – 11 грн./кг, в Румунії – 10 грн./кг, в Угорщині – 9,5 грн./кг. Тому в нас є “ціновий люфт”, з яким ми можемо виходити на європейський ринок. 

– Які ще ринки перспективні для підприємства? 

– З точки зору експорту харчової солі нам цікаві також ринки Америки й Китаю. 

До речі, ми зараз перебуваємо в активному переговорному процесі з однією крупною торговою мережею США. Звичайно, ми розуміємо, що конкурувати на цих ринках буде складно, оскільки логістика “з’їсть” більшу частину прибутків. 

Крім того, ми ведемо перемовини зі споживачами з Болгарії, які зацікавлені в придбанні як харчової, так і технічної продукції. Зараз відпрацьовуємо варіанти скорочення логістичних витрат.

– Минулої весни “Артемсіль” поставила в Алба­нію пробну партію солі. Чи вдалося закріпитися на цьому ринку?

– Поки контракту із Албанією не підписано. Наразі вирішуємо логістичні питання. 

Слід розуміти, що пошук ніші на полиці для нашої харчової солі – це, радше, іміджеві проекти. Для “Артемсолі” важливо “зробити” обсяги, які дозволяють отримати прибутки. А це можливо лише в категорії технічної солі. 

Якщо поглянути на товарну структуру виробництва, то харчова сіль у дрібному фасуванні історично займає лише 11-15% в загальному обсязі виробництва. І навіть висока рентабельність цієї продукції не може забезпечити виконання усіх наших зобов’язань перед персоналом і державою через незначні обсяги продажів. 

 – Чи вдалося налагодити стабільні поставки технічної солі для європейських хімічних підприємств Borsod Chem (Угорщина) та “Новацький хімзавод” (Словаччина)? 

– Європейські хімічні заводи однозначно зацікавлені працювати з нами. Питання в іншому – хімічний склад нашої солі відрізняється від солі, яку вони використовують у своєму виробництві. 

На відміну від європейських заводів, український хімічний завод ТОВ “Карпатинафтохім”, що відновив роботу минулого року, запустився з тим же обладнанням і з тим же технологічним процесом, які існували раніше. Тому наша сіль чудово їм підходить. 

Зараз нам потрібно доганяти європейців і модернізувати свої виробничі потужності під них. 

– 2016 р. 35% виробленої продукції реалізовува­лося в Україні, решта – за кордон. Чи змінилася структура збуту в 2017 р.? 

– Минулого року на український ринок було відвантажено 55% від загального обсягу виробництва, а 45% – на експорт. Такі зміни відбулися завдяки відновленню поставок на ТОВ “Карпатинафтохім” (за рік туди було відвантажено близько 100 тис.т) та збільшенню поставок солі облавтодорам (річ­ний приріст склав 24 тис.т). В цілому, за минулий рік Україна наростила споживання солі на 226 тис.т, що на 31% більше показника 2016 р. 

Подальше економічне зростання в Україні дає нам підстави сподіватися на збільшення відвантажень солі на український ринок в 2018 р. 

– Скільки було інвестовано у 2017 р. і які інвести­ційні плани на 2018 р.? 

– У 2017 р. нам вдалося освоїти 106 млн грн., що втричі більше, ніж за 2016 р. Що стосується 2018 р., ми прорахували, що можемо собі дозволити освоїти 174 млн грн. капітальних інвестицій. Усі кошти буде спрямовано на модернізацію обладнання та капітальні ремонти виробничих будівель. Крім того, в наших планах на поточний рік отримати техніко-економічне обґрунтування і провести проектні роботи з придбання і установки вакуумно-виварного обладнання. 

– Які виробничі плани на 2018 р.? 

– Наше завдання на 2018 р. – зберегти обсяги виробництва. Зараз ми собі ставимо мінімальну планку на рівні 2017 р. (1,714 млн т солі). 

Наталія ШЕВЧЕНКО.

 

 

 

Сайт газети "Соляник" ДП "Артемсіль". 

Адміністратор та контент-менеджер сайту Вікторія Губанова