23вересня2021

Соляник

Рудник №4: найсучасніші технології, найякісніша сіль

В цьому номері газети ми публікуємо останній матеріал рубрики. І розповіддю про рудник №4 завершуємо знайомити читачів з історичним минулим виробничих одиниць «Артемсолі».

Отже, багато років тому, у 1979 році, коли рудник №4 лише починав діяти, ставка робилася на те, що він повністю забезпечить потреби промислового виробництва країни у випуску солі молотої без пакування для технічних цілей. Саме тому рудник будувався як найпотужніший в Європі. Зазначимо, що тоді «Артемсіль» забезпечувала своєю продукцією 260 мільйонів споживачів.

При проєктуванні об’єкта саме молота сіль була головним видом продукції. Але дуже скоро виникла необхідність в інших видах асортименту, і почалося будівництво цеху фасовки з закупівлею сучасного нового обладнання. Але, на жаль, його так не було введено в експлуатацію. З розпадом Союзу обсяги реалізації солі значно зменшилися. І з часом недобудований цех демонтували, а лінію А5-АЛМ по випуску солі у півторакілограмових пачках було встановлено на руднику №7, де вона працює і понині.

За свою недовгу історію рудник №4 не раз переживав періоди підйому та стагнації. Першим керівником цієї виробничої одиниці був Євген Непоп. При ньому рудник було введено в строй діючих і ліквідовано багато недоробок після будівництва. Потім на цьому посту його змінив Микола Зінченко. Як талановитий керівник він очолював шахту впродовж тривалого часу і зміг вивести її на проєктну потужність.

Серед усіх виробничих одиниць підприємства тут вперше було застосовано комбайнову систему виїмки солі. В той час колектив рудника працював у тризмінному режимі, видобуваючи на рік більш ніж два мільйони тонн солі. На гірничій дільниці працювало 7 комбайнів, які щодобово видавали на-гора до 10 тисяч тонн мінералу.

М.Зінченко добре розумів значення кадрового потенціалу, тому активно залучав до роботи молодих перспективних інженерно-технічних працівників. Завдяки йому рудник став кузнею спеціалістів для всієї «Артемсолі».

У середині 90-х років у якості експерименту саме тут для видобутку солі було вперше застосовано німецький комбайн «Паурат». Незважаючи на те, що цей експеримент не мав продовження, робота на цій техніці, оснащеній електронною апаратурою, дала можливість багатьом машиністам розширити своє уявлення і отримати новий корисний досвід.

У кінці 90-х років рудник очолив новий керівник Алефтин Липчинський. До цього призначення Алефтин Михайлович декілька років працював генеральним директором «Артемсолі» і розумів гостру необхідність в оновленні виробництва. Саме тому його зусилля були спрямовані на проведення масштабної модернізації обладнання по переробці солі.

В той період на дільниці з помелу, переробки та навантаження солі виконали установку на грохотах ГІЛ-52 додаткових сит для певних видів розсівання. На дільниці також було встановлено чотири грохоти. Таким чином, рудник почав виробляти якісно нову продукцію – сіль сіяну першого, другого та третього помелів, обезпилену і ПДЗ. Ця соляна продукція швидко зайняла стійку позицію на ринках країн ближнього та дальнього зарубіжжя.

У 2004 році директором рудника №4 став Олександр Гребенюк. В той період часу вже було добудовано новий тракт подачі солі від солемлину на пункт навантаження солі навалом у автотранспорт. Введена в експлуатацію третя лінія навантаження солі в МКР. В результаті цієї реконструкції було демонтовано дві старі галереї, скорочена довжина конвеєрних ліній і зменшена їхня кількість. На руднику продовжився процес оновлення виробництва і розширення асортименту. Так, на дільниці брикетування і розфасовки почався випуск сіяної солі у поліпропиленових пачках вагою 1 кілограм і 500 грамів, а також солі в поліпропіленових баночках вагою по 180, 450 і 500 грамів.

Вивчаючи історію цієї шахти, можна простежити, як із року в рік тут не припинялися процеси реконструкції і оновлення виробництва, вівся постійний пошук нових нестандартних рішень. Добре, що ця тенденція продовжилася і в наші дні. Зі слів нинішнього начальника виробництва рудника №4 Андрія Волошина, сьогодні ця виробнича одиниця ДП «Артемсіль» вийшла на принципово нові позиції. Так, у 2017 році на дільниці гірничих робіт за програмою з енергоефективності було впроваджено систему вентиляції «Вентурі».

У цьому ж році тут було проведено масштабні роботи з установки фотосепаратора та двох розфасовочно-упаковочних ліній «БЕТТІ» з випуску пакованої продукції вищого ґатунку – солі оптично сортованої. А вже наступного року, після початку дії нової лінії, для рудника відкрилися принципово нові можливості.

Сьогодні оптично сортовану сіль, яка відповідає міжнародним стандартам, реалізують не лише в Україні, а й в країнах Балтії та Білорусі. Також сіль в оновленій упаковці відправляється у Вірменію, Грузію, Азербайджан та Молдову. Завдяки своїй відмінній смаковій якості та сучасному зручному дизайну упаковки вона продовжує завойовувати значну популярність серед європейських споживачів.

Аналізуючи історію рудника довжиною більш ніж у чотири десятиліття, можна зазначити, що сьогодні ця виробнича одиниця підприємства перебуває на підйомі завдяки своєчасно проведеній модернізації. З нагоди ювілею «Артемсолі» бажаємо трудовому колективу нових успіхів у роботі та подальших професійних здобутків!

Олеся ГУБСЬКА.

 

Сайт газети "Соляник" ДП "Артемсіль". 

Адміністратор та контент-менеджер сайту Вікторія Губанова