Трагедія, що не повинна повторитися
- Останнє оновлення: 29 листопада 2018
- Перегляди: 1860
За свідченням науковців, працівників архівів та очевидців тих далеких подій, в період 1932-1933 років наша рідна Донеччина разом з іншими регіонами України понесла великі людські втрати. Як відомо, політика комуністичного режиму на чолі зі Сталіним, була спрямована на індустріалізацію виробництва за рахунок вилучення у селян заготівок хліба. Це призвело до тяжких наслідків і масових смертей.
Люди були кинуті напризволяще і виживали в нестерпних умовах нестачі їжі. Оскільки у багатьох селянських господарств забрали увесь врожай зерна та продукти харчування, від голоду померли до десяти мільйонів українців, серед яких третина – діти. То була навмисна спроба руйнування соціальних основ життя нашого народу, його вікових традицій, духовної культури, етнічної самобутності, знищення українського села як колиски нації.
Жорстока правда, яку роками приховували і на офіційному рівні заперечували, нарешті відкрилася широкому загалу. Із архівних джерел відомо, що у сусідньому з нами Бахмуті в цей час більше п’ятисот людей померло від голоду. Також є дані, що з лютого по березень 1933 року в двадцяти одному районі Донецької області було зареєстровано до 4-х тисяч голодних смертей.
Страшні історичні наслідки цієї всенародної трагедії не зітруться з пам’яті українського народу. Вони повинні стати гірким уроком усім людям і країнам для того, щоб ніколи і ніде не повторилося щось подібне. Ми не маємо права про це забути!
Відділ комунікацій
і зв’язків з громадськістю.